Слуховий апарат – це не гаджет, це протез, який покращує якість життя людини.
Слухопротезування -це комплексний процес, спрямований на діагностику порушень слуху, підбір, налаштування слухових апаратів та подальший супровід пацієнта.
Починати треба з анамнезу: тривалість та початок втрати слуху (однобічна чи двобічна), наявність шуму у вухах (тінітус), болю, виділень із вух, перенесених інфекцій або операцій, професійні шкідливості-робота в шумі та вібрації, обтяжений сімейний анамнезі. Обов’язковий огляд слухових проходів – наявність виділень, сірки, аномалій розвитку.Необхідно обговорити комунікативні потреби, спосіб життя, мотивації та очікування пацієнта від слухопротезування.
Наступний етап- комплексна аудіологічне дослідження слуху , для точного визначення ступені втрати слуху та форми аудіологічної кривої. Як правило для цього використовується тональна порогова аудіометрія на інтервалі частот 250-8000Гц, та мовна аудіометрія, що дозволяє оцінити розбірливість мови при певному підсиленні звуку.
В подальшому для кожного пацієнта існує індивідуальний підхід: якщо у пацієнта стійка втрата слуху, що не піддається медикаментозному та хірургічному лікуванню піднімається питання доцільності слухопротезування. Приймається рішення що до типу слухового апарату: завушний, внутрішньовушний, внутрішньоканальний; необхідність бінаурального або монаурального протезування, терміновість слухопротезування.
Поєднання медичних показів до слухопротезування, мотивація пацієнта та родини є аргументами необхідності придбати слуховий апарат.
Як зрозуміти, що саме цей апарат вам підходить.
Слуховий апарат повинен підсилювати звуки, покращувати розбірливість мови. Не викликати дискомфорту( головний біль, головокружіння), не підсилювати суб’єктивний шум ( якщо є у пацієнта), а навпаки його зменшувати, вкладка (корпус внутрішньо канального чи внутрішньо вушного апарату) до слухового апарату має щільно прилягати до стінок слухового проходу, не пропускати додаткових звуків, але й не визивати дискомфорту, незручності при фізичних активностях, жуванні, розмові.
Людина, яка вперше одягнула слуховий апарат зразу чує не тільки мову, а й багато різних побутових звуків, шумів, по іншому сприймає свій голос. Якщо від моменту зниження слуху до слухопротезування пройшло понад 5 років, навіть вдягнувши слуховий апарат може не досягатися 100% розбірливість мови. Як вирішити всі ці проблеми?
- Слуховий апарат бажано використовувати з індивідуальної вушної вкладкою, для цього робиться зліпок слухового проходу і по ньому виробляється вкладка
- Важлива поступова адаптація до слухового апарату: спочатку ми прислухаємося в тиші до різних звуків, спілкуємося в закритих приміщеннях з рідними та близькими, чиї голоси звичні для сприймання, без стороннього шуму, слухаємо аудіокниги, радіо або телебачення, де у дикторів чітка та зрозуміла мова; використовуємо апарат по 2 години 2-3рази в день, щоб довести до використання слухового апарату 6-8 годин на добу, слуховий апарат має бути необхідністю;
- Важлива допомога рідних та друзів: на початку адаптації до слухового апарату для спілкування бажано уникати шумних приміщень, при розмові в групах необхідно говорити чітко, повертаючи обличча до співрозмовника в слуховому апараті; якщо протезування монауральне, бажано спілкуватися зі сторони слухового апарату
- Термін адаптації до слухового апарату від 2 до 4 тижнів, при патології з боку ЦНС може бути до 3 місяців. По зберіганні незручностей по використанню слухового апарату понад вище вказаного терміну необхідно з’явитись до аудіолога для проведення корекції налаштування слухового апарату, можлива корекція виготовлення вкладинки.

